Президенту України

В. А. Ющенку

Верховній Раді України

Прем’єр-міністру України

Ю.В. Тимошенко

Відкритий лист

Цукровики України, на фоні непрогнозованих негативних наслідків світової фінансової та економічної кризи, занепокоєні згубними тенденціями, які наростають у цукровій галузі.

Сьогодні ми балансуємо на межі зникнення галузі, яка донедавна була бюджетоутворюючою і забезпечувала продовольчу безпеку держави. Працівники галузі опинилися перед реальною загрозою соціальних катаклізмів в сільськогосподарських регіонах – масове скорочення робочих місць, зниження рівня соціального забезпечення жителів села та заводських селищ.

Лише в цьому виробничому сезоні не змогли розпочати переробку цукрових буряків 40 цукрових заводів, що призвело до безповоротного знищення щонайменше 150 тисяч робочих місць з урахуванням суміжних галузей, продовжує скорочуватися виробництво цукрових буряків, як неперспективної культури з точки зору аграрного бізнесу.

Через відсутність послідовної державної політики у бурякоцукровому комплексі в останні роки в Україну імпортується цукор, цукровмісні продукти та цукрозамінники, які безпідставно, всупереч нормам чинного законодавства, реалізуються на внутрішньому ринку. Це при тому, коли національні виробники в повному обсязі забезпечують потребу внутрішнього ринку власним буряковим цукром, ринок в період виробництва сезонно перенасичений і ціни попиту значно нижчі рівня витрат на його виробництво.

В той же час, невпинно зростають ціни на енергоносії (газ, вугілля), технологічні матеріали та обладнання, мінеральні добрива, ростуть тарифи на перевезення вантажів. Все це створює для вітчизняного виробника нерівні конкурентні умови в порівнянні з виробниками цукру країн ЄС та СНД, особливо при виробництві цукру із цукру-сирцю з тростини, природна собівартість якого значно нижче бурякового.

Працівники цукрової галузі підтримують антикризові заходи, прийняті Президентом України та Урядом, і на їх виконання пропонують:

1. Захистити внутрішній ринок від надходження цукру білого, виробленого із цукру-сирцю з тростини, з Республіки Білорусь в режимі вільної торгівлі.

2. Заборонити ввезення на митну територію України цукру-сирцю з тростини, цукровмісних продуктів та хімічних цукрозамінників, переглянути в сторону збільшення ставки ввізного мита на цукор та цукровмісні продукти.

 3. Здійснити закупівлю Аграрним фондом цукру до державного продовольчого резерву в обсягах, передбачених діючим законодавством України.

4. Прийняти мораторій на зростання цін на газ для підприємств цукрової галузі до завершення сезону переробки цукрових буряків.

5. Пролонгувати терміни повернення кредитів, отриманих цукровими заводами та цукровими компаніями, до 1 вересня 2009 року.

6. Вжити дієвих заходів щодо просування вітчизняного цукру на зовнішні ринки та запровадити механізм стимулювання експорту.

7. Запровадити державну підтримку розробки виробничих технологій та проведення експериментальних досліджень біологічних видів палива із цукровмісних продуктів на технічній базі цукрових заводів.

8. Продовжити державну підтримку виробників цукрових буряків на рівні 1500 грн. на один гектар посіву.

9. Відтермінувати на період подолання фінансової кризи ввезення в Україну по тарифній квоті цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тис. тонн за пільговою ставкою ввізного мита відповідно до взятих Україною зобов’язань при вступі до Світової організації торгівлі.

Цукровики заявляють, що з метою захисту національного ринку цукру та власного товаровиробника до подолання фінансової кризи жоден цукровий завод не буде переробляти цукор-сирець з тростини, що ввозитиметься в Україну в рамках тарифної квоти на пільгових умовах для поставки на внутрішній ринок.

Ми сподіваємося на розуміння і підтримку очільників держави і готові разом зробити все необхідне для стабілізації ситуації у цукровій галузі і в країні.