Португалія: уряд ввів систему "біопаливних кредитів" з метою стимулювання розвитку ринку біопалива

Уряд Португалії впровадив систему "кредитів" на біопаливо, яка, як очікується, в 2010 р. допоможе збільшити частку біопалива у транспортному пальному до 10%. До 2020 р. цей показник повинен бути збільшений до 12%.

Компанії, що займаються продажем біопалива, які не зможуть використати свою квоту, будуть мати можливість придбати "біопаливні кредити" ("titulos de biocombustiveis" - TdB) у компаній, які продали надлишок такої продукції. Продавці, які не купили ці "кредити", і які не продали відповідні обсяги біопалива, будуть змушені платити штраф.

Португалія є шостим за величиною виробником біодизеля в ЄС. 5 великих підприємств та ряд невеликих виробників випустили в 2008 р. 268 тис. тонн цього виду палива. Очікується, що створення спільного підприємства бразильської компанії Galp і бразильської Petrobras дозволить до 2015 року збільшити цей обсяг на 250 тис. тонн / рік.

Виробництво біоетанолу в Португалії практично не розвинене.

Споживання дизельного палива в країні втричі перевищує споживання бензину. Передбачається, що надлишки португальського біодизеля можуть продаватися в Іспанію.

Із 2006 року по 2008 рік потужності з виробництва біодизельного палива збільшилися в ЄС втричі. У 2009 р. вони зросли на 23%. Очікується, що в поточному році їх приріст складе 11%, а в 2011 р. потужності розширюватися не будуть.

У 2009 р. виробничі потужності в найбільшій мірі збільшилися в Іспанії, Італії та країнах Бенілюксу.

Відносно низькі ціни на нафту, дорожнеча рослинних масел, збільшення імпорту біодизеля і фінансова криза привели до того, що виробничі потужності використовуються в Євросоюзі не повною мірою. Якщо в 2007 р. підприємства були задіяні на 70%, то в 2009 р. - всього на 46%. Вже в 2007-2008 рр.. деякі компанії були змушені припинити виробництво і оголосити банкрутство; подібні випадки були зафіксовані у Великобританії, Австрії та Германії, трохи пізніше - в країнах Бенілюксу. Очікується, що в 2010 році виробництво може постраждати в Італії.

На поточний момент біодизельний ринок ЄС не дозволяє повністю задіяти виробничі потужності у зв'язку з тим, що споживання значно поступається їх обсягам. У результаті, в найближчі роки низка виробників біодизеля можуть припинити виробництво і оголосити себе банкрутами.

Структура біодизельної галузі дуже різноманітна. Існують підприємства потужністю від 2 тис. тонн, власниками яких є кілька фермерів, і до 500 тис. тонн, які є власністю великих міжнародних компаній.

За інформацією Мінсільгоспу США, в 2009 р. виробництво біодизельного палива збільшилося в Євросоюзі на 9% до 9,6 млрд. літрів. Це менше його приросту в попередні роки, що пояснюється великими запасами і імпортом. При цьому споживання зросло на 18%.

У 2010 р. тенденція до зростання виробництва збережеться. Проте в 2011 р. воно зменшиться у зв'язку з очікуваним скорочення споживання в Германії. Крім того, негативний вплив на виробництво дасть великий імпорт.

У 2006 р. на частку 3 найбільших європейських виробників біодизеля - Германії, Франції та Італії - довелося 75% усього виробництва в ЄС. У 2008 р. частка 3 найбільших виробників - Германії, Франції та Бенілюксу - зменшилася до 66%. До 2011 р. вона скоротиться до 56%. Це є свідченням поступового збільшення виробництва в інших країнах-членах ЄС.

Введення в Євросоюзі у березні 2009 антидемпінгових і компенсаційних мит на американський імпортний біодизель призвело до істотного скорочення поставок з США. Однак надії європейських виробників на поліпшення їх власних позицій на ринку виправдалися лише частково, оскільки збільшився імпорт з Аргентини, а також, в меншій мірі, з Канади, Індонезії та Малайзії.

В Аргентині експорт біодизеля обкладається митом меншим, ніж експорт сої і соєвої олії. Це сприяє великим постачанням аргентинського біопалива.